Всім привіт! Я Ілля Глотов a.k.a. Волчара.
Багато хто питає про псевдонім. За часів “ВКонтакте” було модним брати чужі прізвища, і тоді я обрав Волков. Звичайно, коли я в 11 років прийшов на перший спот, це прізвище швидко прижилося. Потім були різні варіації: Волк, Волчек і Волчара. Коли настала ера інстаграму, я був проти, але друзі вмовили підписати мій профіль саме так. Мотивували це тим, що так буде простіше розвивати та популяризувати моє катання. Так з 2017 року я став Волчара і почав активно вести сторінку та набирати аудиторію.
Катаюсь на дошці вже майже десять років. Почав кататись в 11 років і, впевнений, що це мене вберегло від сумнівних занять моїх однолітків. Страшно навіть уявити, ким би я міг стати без скейтбордингу. Це заклало в мені цілеспрямованість та терпіння. Закінчивши 9 класів, я вступив до коледжу. Був якийсь дивний період поспіху та емоційних змін, за якими я пройшов повз вступ до університету. Але, звичайно, я планую це зробити наступного року
Вже протягом двох років я заробляю тренерською діяльністю. Мене максимально надихає ідея скейт-школи – не тільки, як варіант заробітку, а й як спосіб розвивати та нести скейтбординг в маси. Хочу подякувати Андрію Войтеховичу, який з самого початку повірив в мене.
Трохи хотілось поговорити на тему, яку ти підняв у своєму IG. Якщо глянути зі сторони, то ти – прорайдер з хорошим рівнем катання, декількома спонсорами та немалою аудиторією в IG. Виходить, що цього замало, щоб жити лише за рахунок скейтбордингу в нашій країні?
За майже десять років катання мені вдалося розпочати співпрацю з декількома магазинами та брендами. Але це все не більше, ніж просто продукція, яку я отримую та рекламую. Мені дуже приємно мати підтримку моїх спонсорів. В дитинстві я мріяв про це та наполегливо працював над тим, щоб мої батьки не витрачали кошти на дошки, взуття та поїздки. І в мене це вийшло. Але я дорослішаю, і потреби ростуть разом зі мною. В Україні зовсім не той рівень індустрії, щоб забезпечити життя райдеру.
Щоб жити лише скейтбордингом, треба або бути блогером, або створювати свій бренд/магазин. Але, як нам всім відомо, – це окрема повноцінна робота.
Я розумію, що час, який я присвятив скейтбордингу – це час, коли треба було вчитись різним навичкам, отримувати знання для подальшого самостійного життя. Я завжди займався саморозвитком, але більше в творчому напрямку: відвідував літературні та поетичні вечори, концерти бардовської пісні. Але все одно такі речі як фінансова грамотність та вхід у доросле життя якось пройшли повз мене через повне занурення в ремесло (скейтбординг).
Безумовно, це прогалини, які я планую зараз заповнити. Я мрію знайти заняття, яке б мене забезпечувало, але при цьому не зашиватись у рутину, як це в нас прийнято. Хотілося б заробляти і одночасно робити внесок в індустрію. В мене багато ідей з цього приводу і я вірю, що зможу все реалізувати.
Як ти бачиш свій розвиток далі, які наступні кроки?
Я невпинно йду до своєї мрії в скейтбордингу. Прокидаюсь з цим кожного ранку. В мене є амбіції покращувати свій рівень катання, знімати круті партії та подорожувати з дошкою.
Звичайно, в планах є розширення скейт-школи, збільшення бажаючих навчатись та виведення цього на новий рівень. Я хочу вийти за рамки Instagram і зайнятись Youtube. Взагалі, багато творчих думок з цього приводу.
Що ти думаєш про поняття Instagram-скейтбординг?
Ця тема гризе мене вже досить довго. Був час, коли я часто знімав кліпи для IG, радів переглядам та репостам. Мій акаунт розвивався і я цьому дуже радів. Думав: “Ну нарешті Ілюша вирвався з андерграунда”. Так, звичайно, завдяки IG в мене зв’явилась аудиторія та почались зв’являтись пропозиції від спонсорів. Я навчився монтувати, рекламувати і створювати красиву картинку. Це все важливо для магазинів, які починають тебе підтримувати. Важливо, щоб вони бачили фідбек та результати твоєї реклами.
Але у цьому мікровсесвіті з’явився свій паразитизм, який знищує справжній скейтбординг.
Випускати відео часто стало для мене чимось на зразок фастфуду та несмаку. Раніше старші хлопці чекали на профайл улюбленого скейтера цілий рік, і там була просто м’ясорубка трушного скейтбордингу. А зараз вони заходять в стрічку IG і бачать хвилинне відео з чотирьох трюків в слоумо під модну музику. І це ще й набирає переглядів.
Малому тепер не потрібно вчитись складним трюкам, щоб отримати респект. Він просто постить свою коряву базу гарно змонтованих трюків і отримує свій респект у якості лайків та переглядів. Все, старатись більше не потрібно, він знайшов свою формулу. Розумієте, так? Розумієте, як Instagram знецінив профайли?
Якщо мені треба надихнутись, я не лізу в IG. Я йду на youtube і дивлюсь профайли Влада Пірата. Тому що він зняв свої відео і вони є, про них пам’ятають. В мене теж є така ціль. Я хочу відійти від фастфудного постингу і сконцентруватись на довгих повноцінних відео, які залишаться, навіть коли я закінчу кар’єру.
Що можеш порадити молодшим хлопцям в контексті просування себе як скейтера?
В першу чергу, я раджу сконцентруватись на реальних тренуваннях, а не на зйомках. Бо зараз багато хто вже перестав робити трюки, якщо поруч немає камери. Якщо ви хочете, щоб ком’юніті звернуло на вас увагу – викладайте свій кращий результат за місяць або півроку.
Розповсюджене питання серед малих: “Чому в мене й досі немає спонсорів, я ж стараюсь?” Щоб бути затребуваним брендами, ваш акаунт та ваша діяльність має бути цензурною. Нікому з брендів не потрібен райдер, який на початку кліпів ставить кадри з пивом та цигарками (дуже часто таке бачу, з проханнями оцінити).
Ну і, мабуть, остання порада. Банальна, але дуже слушна: треба стати скейтером зі своїм стилем, манерою та родзинкою. Набридло вже дивитись на копії копій. Це все знову інстаграм-шаблони. Для мене більшість ніяк не відрізняється: ні одягом, ні музичним смаком, ні катанням.
Коли чекати твій повноцінний профайл?
Ох, це болюче питання. Я вже давно про це мрію. В Києві є хлопці, які займаються зйомкою, в Одесі також є. В мене в Дніпрі немає людини з ентузіазмом та майстерністю зняти щось подібне. Я би завзято ходив по спотам у своєму місті та знімав профайл. Але поки не з’явиться така людина, то і робота над повноцінним відео не почнеться.
Єдине, що буде найближчим часом – це відеозвіт за зиму в локальному скейтпарку. Знімати планую на сьомий iphone, бо інших варіантів, на що зняти, немає.
Який твій улюблений трюк?
Smith grind. Потім я працював над тим, щоб навчитись smith flip out. Потім через декілька років я навчився bs smith і буквально нещодавно зробив комбінацію flip bs smith. Зараз це мій улюблений трюк.
Свіже відео Іллі можна глянути тут.
Питання ставив Андрій Бояр
Фото надав Ілля Глотов