WAR DIARY
Юрій Коротун
25 років, Клавдієво, Київська область,
Київ та вся Україна.
Де і як тебе застав перший день війни?

Перший день війни застав мене в Анталії на відпочинку, де я був разом зі своєю нареченою та дітьми.Я прокинувся від найжахливішої інформації, що почалась війна. Моє серце розривалось, я вів постійну коммунікацію з друзями, знайомими та сім‘єю. Допомагав з евакуацією, прокладав маршрути та шукав необхідну інформацію, що була недоступна через проблеми з інтернетом в Україні. Згадую, як я вибіг на вулицю та почав кричати і плакати від болю, дивлячись на спокійне і чисте море, на горизонті якого виднілись прекрасні гори. Ми жили в стародавній частині міста, біля набережної. Одразу спакували речі і поїхали до Німеччини.
Пройшов місяць війни. Як за цей період змінились твої думки та настрій?

Ой, дуже сильно, насправді. В першу чергу, війна і цей настрій стали буденністю. Будучи на відстані в 1600 км від дому, я був з кожним своїм другом і людьми, яких я знаю, переживаючи за їхні життя. За цей час ми допомогли десяткам людей з житлом в Україні та Європі. Також до містечка Ганновер(Німеччина), де я проживаю, ми евакуювали декілька сімей та молодого 16-річного скейтбордиста з Києва. Насправді, війна ще чітко показала, хто є хто. Це стосується як росіян, так і наших відомих скейтбордистів, які розпалюють  між своїми ж людьми конфлікти.
Опиши свій типовий день в умовах війни?

Ой, о 7 ранку підйом, новини, перші дзвінки і комунікація з людьми. Трохи реального життя, сім‘я, діти та скейтбординг.

Ми запустили школу і курси для наших громадян в Ганновері. Це безкоштовно для всіх. В цілому, зараз вся моя енергія спрямована на психологічну, менторську та гуманітарну допомогу підліткам, як по Німеччині, так і по всьому світу в цілому.
Коли наступає вечір, то мої європейські дзвінки та комунікація змінються на комунікацію з Америкою, через різницю в часі. Загалом, мені здається, що кожного дня в мене приблизно від 40 до 80 дзвінків та сотні повідомлень у всіх соцмережах.

Що зробиш першим, коли переможемо?

Поїду обіймати своїх батьків.
Слава захисникам та героям України!

ЧИТАТИ ІНШІ ІСТОРІЇ